Ти керуй туди, де горить мета твоя

Іди туди, де хочеш йти, та не звертай в інші шляхи.

Як мріяв ти іти туди, то мрій і дальше: йди туди,

Лиш сподівайся сам на себе і добивайся одного,

ідеш вперед, не оглядайся, і не звертай назад з шляху.

А мріяти – це непогано, то розслабляє нас усіх.

Ми мріємо про все, що хочем: про телефон, красу і мудрість,

Про доброту та щедрість всіх, щоб нас любили всі пре всі,

І щоб не жили ми в біді. Щоб ми були всі багачами,

А не отими бідняками, що руку завжди простягають

І жаль-жаль завжди з собой тягають.

А я мрію лише про те, щоб бабця з дідом ще жила,

Щоб я скінчила добре школу і жила так, як ще ніколи.

Хочу поїхати туда, до рідного свого села,

Там де чекає бабця і дідусь - від цього щиро я всміхнусь.

Забуду те все, що було, як зачіпило мене зло,

Як тато бив посеред ночі, а із очей котились сльози.

Та й думаю я це собі: якби здійснились мрії ці.

Та думаю, що ще здійсняться, але чекати довго ще.

Та витримаю я іще. Не зіпсую своє лице,

Не простягну руки своєї до пляшки житньої цієї.

Помилки ні я не зроблю і за батьками не повторю.

Поїду звідси й не вернусь, не пошкодую, обіцяю.

Я бути просто вже не можу і просто звідси я втікаю.

Хто любить мріять так як я , то це є справа добрая.

Любіть ви мрію так як я , бо мрія просто - не страшна.

Помріяв трошки - й лиха через це ніякого не маєш.

Я мрію те, що я пишу, і думаю, що все владнаю.

Я йду- іду вперед і ні на кого не зважаю.

На вигляд просто я щаслива, а в  середині сум і жаль.

Пробачте всі, що я так кажу, але мені треба тікать…

Жеребецька  Ірина