понеділок, 19 березня 2018 р.

Т.Г.Шевченко

День української мови

Проблемні випадки наголошування


Ти керуй туди, де горить мета твоя


Іди туди, де хочеш йти, та не звертай в інші шляхи.
Як мріяв ти іти туди, то мрій і дальше: йди туди,
Лиш сподівайся сам на себе і добивайся одного,
ідеш вперед, не оглядайся, і не звертай назад з шляху.
А мріяти – це непогано, то розслабляє нас усіх.
Ми мріємо про все, що хочем: про телефон, красу і мудрість,
Про доброту та щедрість всіх, щоб нас любили всі пре всі,
І щоб не жили ми в біді. Щоб ми були всі багачами,
А не отими бідняками, що руку завжди простягають
І жаль-жаль завжди з собой тягають.
А я мрію лише про те, щоб бабця з дідом ще жила,
Щоб я скінчила добре школу і жила так, як ще ніколи.
Хочу поїхати туда, до рідного свого села,
Там де чекає бабця і дідусь - від цього щиро я всміхнусь.
Забуду те все, що було, як зачіпило мене зло,
Як тато бив посеред ночі, а із очей котились сльози.
Та й думаю я це собі: якби здійснились мрії ці.
Та думаю, що ще здійсняться, але чекати довго ще.
Та витримаю я іще. Не зіпсую своє лице,
Не простягну руки своєї до пляшки житньої цієї.
Помилки ні я не зроблю і за батьками не повторю.
Поїду звідси й не вернусь, не пошкодую, обіцяю.
Я бути просто вже не можу і просто звідси я втікаю.
Хто любить мріять так як я , то це є справа добрая.
Любіть ви мрію так як я , бо мрія просто - не страшна.
Помріяв трошки - й лиха через це ніякого не маєш.
Я мрію те, що я пишу, і думаю, що все владнаю.
Я йду- іду вперед і ні на кого не зважаю.
На вигляд просто я щаслива, а в  середині сум і жаль.
Пробачте всі, що я так кажу, але мені треба тікать…

Жеребецька  Ірина

Гумореска "Уроки"


Я писала уроки і почало гриміти,
 Писала недовго, бо почала тремтіти.
Хоч і я не злякалась, але з хати тікала.
Взяла книжку з собою й надворі научалась.
Але ж знову надворі довго я не була,
Бо гроза мене в хату знову ж загнала.
Ось такий в мене був учорашній той вечір
І домашнє завдання сумувало в щоденнику весь вечір.
Дубчак Марта

Мій рідний край


Пташки співають, сонце гріє.
О, як же гарно на Україні!
І ріки сині біжать у даль,
Який прекрасний мій рідний край.
І небо чисте-чисте
Дарує нам спогади різні.
Дубчак Марта             

Байка "Праця й лінь"


Працьовитість працювала,
Двір гарненько замітала,
Прибирала, прибирала,
Все собі поназбирала,
Та лінь весь час навчала.
А  лінь не слуха та не слуха,
Розвернула кудись вуха.
Та ось настала вже зима,
А у ліні нічого нема.
І прийшла вона до працьовитої людини,
Щоб та їй дала хоч зо дві хлібини.
Та їй дала дві хлібини, чаєм напоїла.
Лінь подякувала щиро
Й побажала тільки миру.
Щоби й нам не бідувати,
Треба всім старанно працювати.
Атлас Леся