Чому я розмовляю українською мовою?

Чому я розмовляю українською?

Мова – душа народу,  поки живий народ, живе й мова. Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі.

Я розмовляю українською мовою, бо вона є милозвучна, барвінкова, рідна і найкраща, це мова моїх предків, моїх батьків і моя.

Я народилася в Україні. На цій землі з давніх-давен жили мої предки. Вони спілкувалися українською мовою, передавали через неї нащадкам свій досвід, традиції, культуру. Моя родина пишається тим, що ми – українці. Ми любимо і зберігаємо споконвічні національні традиції, поважаємо українську культуру, пам’ятаємо історію і спілкуємося рідною мовою.

Рідна мова, як матір. Вона може бути лише одна. Найдорожча і найближча. Відмовитися від своєї мови – це наче відмовитися від найріднішої в світі людини, що тебе народила і виростила.

У порівнянні з українською, російська є лише похідною! Тому брати і сестри, закликаю вас! Уникайте неякісної підробки, користуйтесь оригіналом! Своєю, рідною, співучою і взагалі, однією з найкращих мов світу – українською.

Смільська В., учениця 7 класу

* * *

Я народилася в Україні. На цій землі з давніх-давен жили мої предки. Вони спілкувалися українською мовою, передавали через неї нащадкам свій досвід, традиції, культуру. Моя родина пишається тим, що ми – українці. Ми любимо і зберігаємо споконвічні національні традиції, поважаємо українську культуру, пам’ятаємо історію і спілкуємося рідною мовою. Наша мова об’єднує нас. Я спілкуюсь українською мовою з людьми, які мене оточують. Не хочу засмічувати її поганими словами. Вона милозвучна та образна.

Якщо ми не будемо говорити українською мовою – вона зникне, про неї забудуть наші нові покоління. Нажаль, більшість українців говорить російською, але ми – українці, не забуваймо хто ми насправді.

Без мови нема народу, а я не мислю себе без України.

Я вважаю, що бути українцем і не розмовляти своєю мовою соромно. Хіба ж можна жити в Україні і не любити мови? Якщо ж ви вважаєте, що розмовляти українською не престижно чи не модно, то мені вас шкода, адже сама українська мова, на мою думку, є найпрестижнішою. Бо саме українською мовою розмовляли видатні діячі України: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші… Бо ж саме на українській мові написано багато віршів, пісень, поем.

Отже, для мене моя мова найкраща. І тому я розмовляю саме українською мовою.

Сайкевич Софія, учениця 8 класу

Чому я розмовляю українською мовою?

Мова – це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. У цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу мови,але в цьому нема нічого дивного.

Для мене рідна мова – це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюсь кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна, поетична, багата та співуча!

Для мене українська – це не тільки засіб спілкування, це ще й святиня, яку треба оберігати все життя. Мову треба цінувати як зіницю ока, тому що без неї народ втрачає свою вартість. Недарма ж люди кажуть, що без мови не буде нації. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави.

Кожна людина ставиться по-різному до тієї мови, якою вона розмовляє. Дехто пишається нею, хтось соромиться її, а є й такі люди, які ставляться з байдужістю до рідної мови. Але така байдужість не призводить до хорошого фіналу. Отже, треба цінувати, пишатися та оберігати нашу святиню-мову.

Я б хотіла, щоб українська мова була в пошані кожного з нас, тому що ми – українці. Маю надію, що через декілька років українська стане ще популярнішою та поширенішою серед нашого населення.

Химинець Василина, учениця 7 класу

Чому я розмовляю українською мовою?

Наша мова об’єднує нас, українців. Українська мова – мова моїх предків, вона рідна для мене. так мене навчили батьки. Я спілкуюся нею з людьми, які мене оточують.

Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Але зараз велика частина населення України розмовляє російською мовою.

Я розмовляю українською мовою. Вона рідна для мене. Мова милозвучна і образна. Без мови нема народу, а я не мислю себе без України.

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає.

З часів Євромайдану українська мова в спілкуванні стала ознакою патріотизму. Після анексії Криму та військової агресії Росії на Сході російськомовні українці почали відмовлятись вживати російську мову як мову окупанта.

Українську мову століттями принижували,придушували і навіть оголошували «неіснуючою». Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втрапить.

Бриль Христина, учениця 8 класу

Науково-пошукова робота Літератера рідного краю. Любов Євгенівна Бенедишин

Завантажити документ

Завдання І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури

7 клас
8 клас
9 клас

Відпочинок у Карпатах

Замітки в газету

Україна нашого часу

Україна двадцять першого століття… Яка вона? Без сліз відповісти на це запитання дуже важко.

Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками й зараз веде невпинну боротьбу з Росією.

Зараз частина України розгромлена, тисячі людей втратили своє житло, рідних та близьких людей. Але український народ вірить у перемогу, надіється, що настане мир і Україна стане провідною державою в світі та покаже ще своїм кривдникам на що здатна.

А ми, на даний час, лише можемо пишатись своїми справжніми синами й дочками свого народу, що своєю боротьбою захищають нашу територію.

Про український народ можна говорити лише з гордістю, бо він є і волелюбним, і працьовитим, і ніжним, і духовно щедрим, щирим, а основне милосердним.

 Я знаю, що головне для кожного з нас – бути вірним своїй Батьківщині, бути її свідомим громадянином, щоб потім не було соромно перед бійцями, які віддають сьогодні своє життя за наше майбутнє.

Слава Україні!

Героям Слава!

Рудь Вадим

* * *

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю. Воно вводить нас у  чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, свою Батьківщину.

Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства. Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

Гаврилюк Юрій

Ситуація у нашій країні

Думаю, що усім нам відомо, яка ситуація у нашій країні. Це – війна для усіх це слово вселяє неймовірний жах, але ми маємо пам’ятати, що ми є громадянами своєї країни, а це – Україна, найчудовіша держава з-поміж усіх. Ця країна має найславніший народ, наймилішу мову і прекрасну землю… Оскільки ми є добрими громадянами, то маєм знати кожну новину, яка тільки є в нашій країні. Отже, на даний час, більше 90% особистого складу українських військ вийшли із Дебальцева. З першого погляду, можна подумати, що наші війська здалися, але це зовсім не так, адже з інтерв’ю одного з бійців, ми можемо зрозуміти, що терористи використовують надсильну техніку, а наша влада не може надати належної допомоги нашим воїнам. Ми потребуємо допомоги від Європи, адже нашу країну весь час обстрілюють. Та наші військові не втрачають надії і ніколи не втратять, вони передають щирий привіт своїм близьким, вітають їх із днем народження і обіцяють, що вони неодмінно повернуться. Тож молімося за нашу країну, за воїнів і за нашу перемогу!

Слава Україні!

Героям Слава!

Каспрук Денис

* * *

Добрий день українці. Думаю, кожна людина в Україні знає, що у нас в державі відбувається. Так-зване АТО, насправді це ніяке не АТО. Це справжня не оголошена війн Російською Федерацією. По-перше,  АТО – це коли маленька група терористів захоплюють будівлю, тоді спеціальний загін спецназу звільняє цю будівлю. По-друге, операція триває не довго. А тут вже цілий рік схід України під контролем терористів РФ.

Я взагалі не розумію нашу владу, по телевізору кажуть, що на АТО було виділено спеціальну суму коштів. Я думаю, що влада нам просто бреше. Наші солдати не мають навіть теплих шкарпеток та одягу. Усе для наших воїнів купляють волонтери, які ризикуючи своїм життям їздять у зону АТО, привозячи харчі, теплий одяг, бронежилети і т.д. А влада просто набиває свої кишені за рахунок українського народу.

Наша земля після стількох випробуван та страждань заслуговує бути вільною.

Слава Україні! Героям Слава!

Бльох Юрій

Українська мова – державна мова України

Кожний народ має свою мову і пишається нею. Цього і наполовині минулого року розпочалася на сході війна – це дуже страшно. Бо багато людей померло на Майдані і ще помирає в зоні АТО. Коли розпочалася війна багато українських людей почали розмовляти російською мовою. І до нас, і до інших країн світу наближається свято День рідної мови, яке відзначають 21 лютого. А розпочали святкувати 1991 року. Це свято святкує цілий світ, бо кожна держава має свою власну мову. Хтось говорить англійською мовою і пишається нею, бо вона у них найкраща. У нас – українська, і ми пишаємось такою дзвінкою, милозвучною і ясною мовою. Любіть українську мову, вона у нас найкраща!

Гура Ольга

* * *

Моя країна – Україна

Україна – це держава

Вільне й сильне джерело

Я люблю її безмежно

Ще такої не було

Та керує нею «банда»

Люта, наче сатана

Ми ж хочемо в ЄС податись

Бо вже встигли настраждатись

По тіві в нас «кровосісі»

І «йолки» в нас щороку є

Треба нам кудись збиратись

Бо мовою нас «Яник» вб’є!

Тож виходімо на Майдан

За ту Вкраїну захищатись

Щоб вільно по країні йти

По сторонам не озиратись

І правду в нас скоріш знайти

Іти до неї й не здаватись!

Атлас Леся

Поради, що читати на дозвіллі

Класика

1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської.
2. Білоус Дмитро. «Диво калинове». Поезія
3. Васильченко Степан. «Приблуда».
4. Винниченко Володимир. «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем».
5. Вінграновський Микола. «Сіроманець».
6. Гуцало Євген. «Лелеченя».
7. Калинець Ігор. «Вертеп маленького хлопчика».
8. Королів-Старий Василь. «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка», «Потерчата».
9. Костенко Ліна. «Бузиновий цар».
10. Коцюбинський Михайло. «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник».
11. Лариса Письменна. «Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один журавель», «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап».
12. Лепкий Богдан. «Казка мойого життя».
13. Леся Українка. «Біда навчить».
14. Марія Познанська. «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Про білий халат і наших малят».
15. Микола Трублаїні. «Крила рожевої чайки»,«Мандри Закомарика»,«Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку».
16. Наталія Забіла. цикл віршів «Про дівчинку Маринку», «Катруся вже велика», «Телефон», «Подорож до казкового лісу», «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда». Поезія.
17. Нестайко Всеволод. «Незвичайні пригоди в Лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків», «Тореадори з Васюківки».
18. Павличко Дмитро. «Золоторогий олень».
19. Пчілка Олена. «Сосонка», «Рафаелеві янголята».
20. Симоненко Василь. «Цар Плаксiй i Лоскотун», «Подорож в краïну Навпаки».
21. Франко Іван. «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Малий Мирон», «Красне писання», «Олівець».
22. Шевчук Валерій. «Панна квітів: Казки».

Сучасна література

1. Анатолій Костецький. «Хочу літа!», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або «Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці».

2. Андрусяк Іван. «М’яке та пухнасте», «Стефа та її Чакалка». Поезія.

3. Бачинський Андрій. «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки», «Канікули Остапа і Даринки».

4. Воронина Леся. «Прибулець з країни Нямликів», «Таємне товариство боягузів», «Таємне товариство брехунів», «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру».

5. Гаврош Олександр. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті», «Розбійник Пинтя у Заклятому місті».

6. Григорів Михайло. «Зелена квітка тиші». Поезія

7. Гридін Сергій. «Федько, прибулець з Інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках Чупакабри».

8. Дерманський Олександр. Серія книжок про Чудове Чудовисько, «Король Буків або Таємниця Смарагдової книги».

9. Качан Анатолій. «Листи з осіннього саду». Поезія.

10. Кирпа Галина. «Місяць у колисці». Поезія

11. Кокотюха Андрій. «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця козацького човна».

12. Малик Галина. «Незвичайні пригоди Алі в Країні Недоладії».

13. Марина Павленко «Півтора бажання, або Казки з Ялосоветиної скрині».

14. Матіяш Богдана. «Казки Різдва».

15. Мензатюк Зірка. «Таємниця козацької шаблі», «Київські казки».

16. Мовчун Леся. «Арфа для павучка».

17. Ніна Воскресенська. «Руда Ворона», «Останнє бажання короля».

18. Пагутяк Галина. «Лялечка і Мацько». «Втеча звірів або новий бестіарій».

19. Прохаськи Тарас і Мар’яна. «Хто робить сніг?», «Куди зникло море?».

20. Рутківський Володимир. Ганнуся. «Сторожова застава», «Сині Води», трилогія «Джури козака Швайки», «Джури і підводний човен» і «Джури-характерники».

21. Ткачук Галина. «Вечірні крамниці вулиці Волоської».

22. Читай Володимир. «Історії Чарівного Лісу».

23. Сергій Іванюк. «Лісом, небом, водою».

Виховний план

День писемності

Сценарій до дня писемності
Нестор Літописець